Співприсутність Розділ 1. Поміж дійсністю і снами *** Що ти зробив зі мною? Спливаю ніжністю, мов свіча воском… Стаю рікою, струмую в небо Чумацьким Шляхом… Хочеш, їстиму вишні з твоїх долонь ? Хочеш, питиму молоко, щоб пропахнути домом наскріз ь? А хочеш…забуду всі слова, їх все одно постійно бракує, щоб сказати тобі, що ти більший за ніжність, що ти дивовижніший за всі світанки і добріший за голубів, які вдячно збирають сніжини хліба? *** Мій витязю, наче зорю, в садах яблуневих, світлих, я тихо боготвою, усе, що було нам квітнем. У ніжних пальцях весни тремтять, мов зітхання, звуки. З печаллю взявшись за руки, повільно зринають сни. БАЖАННЯ Світ струмує в тобі, мов у дереві кров зелена. Від землі і до серця натягнено струни. Це не чари, та прийде раптом натхнення, мов лавина, народжена мрій відлунням. Віршувати слова і шукати рими ти не будеш ніколи так, як раніше. Раптом видимим стане